Що втрачає світ, коли у науки відбирають свободу? Чому Україна, маючи колосальний інтелектуальний потенціал, історично була позбавлена своїх Нобелівських лауреатів? Вчора, 1 липня, в Українському Вільному Університеті відбулося офіційне відкриття унікальної виставки «Freedom in the Equation – Verlorene Nobelpreise». Цей проєкт – не просто історична хроніка. Це акт відновлення історичної справедливості, повернення імен 10 видатних українських науковців, чий потенціал був брутально знищений совєтським тоталітаризмом та сучасною російською агресією.
Портрети вчених, представлені в експозиції, створив Ніклас Ельмехед (Niklas Elmehed) – офіційний художник Нобелівської премії. Вони змушують замислитися над фундаментальними питаннями людства, свободи та науки.
?️ ГОЛОВНІ СЕНСИ ВІД СПІКЕРІВ ПОДІЇ:
▫️Професорка Лариса Дідковська, ректорка УВУ (Ukrainische Freie Universität – Український Вільний Університет):
«Найбільший скарб України – це наші люди: неймовірно хоробрі, героїчні та патріотичні. Чому наш університет називається “Вільним”? Бо понад 100 років тому українські вчені в еміграції об’єдналися, щоб захистити свої знання, цінності та життя. Сьогодні місія УВУ триває. Наші люди захищають нас на полі бою, розвивають технології та створюють нові знання. Тоталітарна система бачила в інтелектуальному потенціалі українців загрозу для себе. Ця виставка – промінчик світла та глибокого пізнання тих, хто став жертвою репресій».
▫️Валерія Зінчук, віцеконсул Генерального консульства України в Мюнхені (Generalkonsulat der Ukraine in München):
«Кожен документ, кожна історія і кожен портрет нагадують, що за статистикою репресій стоять конкретні людські долі. Ця пам’ять – наша спільна відповідальність. Тільки через чесний погляд на минуле ми можемо захистити фундаментальні цінності демократичного суспільства. Коли ми запитуємо себе, чому в України так довго не було своїх Нобелівських лауреатів, відповідь криється в нашій історії: безліч талантів було знищено совєтською системою ще на злеті».
▫️Олександра Матвійчук (Oleksandra Matviichuk), голова Центру громадянських свобод (Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод), Нобелівська премія миру:
«Ми отримали Нобелівську премію за документування російських воєнних злочинів. І ми стали першими українськими лауреатами не тому, що в нас не було геніальних письменників чи вчених раніше, а тому, що три століття Україна перебувала в тіні російської імперії. Імперія – це контроль над знаннями та наративами. Росія і зараз намагається знищити нашу ідентичність, мову та культуру на окупованих територіях. Повернення українських імен на глобальну арену сьогодні – це наш акт спротиву».
▫️Наталя Пославська, програмна менеджерка ЗМІN Фундація:
«Історія української науки – це не локальна історія. Це частина глобального діалогу про визнання та справедливість. Проєкт уже побачили в США та Україні, а тепер і в Німеччині. Це право нашого суспільства розповідати власну історію своїм голосом».
▫️Кирило Бескоровайний, співзасновник платформи Science at risk і науково-популярного медіа Куншт.
«Щоб отримати Нобелівську премію, вченому потрібні талант, інфраструктура, ресурси і трохи везіння. Але найважливіший елемент цього рівняння – СВОБОДА. Російська пропаганда роками намагалася довести, що українська наука меншовартісна. Ця виставка доводить протилежне. Українські вчені мають унікальний досвід виживання та збереження знань в умовах війни. Ми закликаємо німецьку наукову спільноту будувати містки співпраці з українськими колегами – через менторство, спільні дослідження та публікації».
? 10 РОЗІРВАНИХ РІВНЯНЬ: ВІД СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ ДО РОСІЙСЬКИХ РАКЕТ
У промові Нестора Аксюка, голови Deutsch-Ukrainische Gesellschaft Ulm e.V., прозвучали трагічні та величні біографії вчених, чиї портрети прикрашають виставку. Їхні наукові відкриття випередили час, але були привласнені іншими або стерті з історії:
1. ГРИГОРІЙ ЛЕВИТСЬКИЙ – видатний генетик, який першим запровадив термін «каріотип» та досліджував мутації рослин під дією випромінювання (за що згодом американець Герман Мюллер отримав Нобелівську премію). Помер у совєтській тюрмі у 1942 році.
2. ВАЛЕНТИНА РАДЗИМОВСЬКА – професорка, біологиня, яка досліджувала фізіологію клітин та туберкульоз. Її праця «Діти революції» (заснована на вимірюваннях майже 7000 дітей) показала страшні наслідки совєтського голодомору. Була заарештована у справі СВУ.
3. ВОЛОДИМИР ПРАВДИЧ-НЕМІНСЬКИЙ – піонер нейрохірургії, який ще у 1913 році зафіксував першу електроенцефалограму (ЕЕГ) собаки. Його відкриття випередило аналогічні світові дослідження на 16 років, але совєтська влада затаврувала його як «антисовєтського ворога».
4. МИХАЙЛО КРАВЧУК – геніальний математик, чиї поліноми використовуються в квантовій механіці та лягли в основу створення першого комп’ютера Джона Атанасова. Окрім математики, він створював українську наукову термінологію, за що був репресований і загинув на Колимі.
5. ЛЕВ ШУБНИКОВ – фізик низьких температур, який у Харкові відкрив проміжні стани надпровідників. Працював із Планком, Шредінгером та Діраком. За внесок у аналогічну тему Луї Неель пізніше отримав Нобелівську премію. Шубникова розстріляли у 1937 році, а його ім’я викреслили з публікацій.
6. ВОЛОДИМИР КОЛКУНОВ– видатний агроном та селекціонер, який рятував Україну від посух, виводячи стійкі сорти зернових. Виступав проти примусової колективізації, через що зазнав переслідувань і був змушений припинити наукову діяльність.
7. ГАННА ЗАКРЕВСЬКА – перша українка-геолог, яка описала єдиний у світі повний скелет мамонта Трогонтерія. Була звинувачена в «українському націоналізмі», пройшла через сталінські застінки, а згодом емігрувала до Канади, де її науковий шлях було примусово обірвано.
Жертви сучасної війни росії проти України:
8. БІЖАН ШАРОПОВ – молодий талановитий нейрофізіолог, який досліджував білок TRPV1 (саме за дослідження цього рецептора у 2021 році було присуджено Нобелівську премію Девіду Джуліусу). Біжан пішов добровольцем на фронт і загинув у бою на Харківщині у 2022 році.
9. ВАСИЛЬ КЛАДЬКО – 65-річний фізик-номінант, професор, який зробив вагомий внесок у наноструктури напівпровідників. На початку повномасштабного вторгнення він поїхав у Ворзель (Бучу), щоб врятувати родину. Російські окупанти застрелили вченого на власному подвір’ї.
10. ЛЮДМИЛА ШЕВЦОВА – видатна професорка-еколог, яка розробляла методи очищення водних каналів. Виховала покоління українських екологів. 2 січня 2024 року чергова масована ракетна атака росії на Київ обірвала її життя.
?️ НАША ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД МАЙБУТНІМ
Ця виставка – не просто рефлексія над минулим. Це заклик до дії. Сьогодні, коли росія знову намагається знищити українську науку, руйнуючи університети та лабораторії, наш обов’язок – говорити про це з усім світом.
Ми щиро дякуємо організаторам події, фондам та всім друзям УВУ за солідарність. Проєкт триватиме, подорожуючи іншими містами Німеччини, щоб будувати міцні інтелектуальні мости між українською та європейською наукою.
Запрошуємо всіх відвідати виставку в приміщенні Українського Вільного Університету, з 6 по 20 липня, за адресою – Barellistr 9a, 80638 München та дізнатися більше про тих, хто віддав життя за свободу та знання.
Дізнатися більше про проєкт та підтримати українських вчених можна на платформі: ? https://scienceatrisk.org/
Автор допису: доктор УВУ Лілія Бондаренко
Фото: Денис Долженко
